В ст 117 гпк

Статья 117. Последствия отказа от принятия судебной повестки или иного судебного извещения

СТ 117 ГПК РФ

1. При отказе адресата принять судебную повестку или иное судебное извещение лицо, доставляющее или вручающее их, делает соответствующую отметку на судебной повестке или ином судебном извещении, которые возвращаются в суд.

2. Адресат, отказавшийся принять судебную повестку или иное судебное извещение, считается извещенным о времени и месте судебного разбирательства или совершения отдельного процессуального действия.

Комментарий к Статье 117 Гражданского процессуального кодекса

Комментируемая статья устанавливает последствия отказа от принятия судебной повестки.

Согласно положениям комментируемой статьи, при отказе адресата принять судебную повестку или иное судебное извещение лицо, доставляющее или вручающее их, делает соответствующую отметку на судебной повестке или ином судебном извещении, которые возвращаются в суд. Адресат, отказавшийся принять судебную повестку или иное судебное извещение, считается извещенным о времени и месте судебного разбирательства или совершения отдельного процессуального действия.

Отказывая в принятии к рассмотрению жалобы гражданки Я.О.В. на нарушение ее конституционных прав ч. 2 ст. 117 Гражданского процессуального кодекса Российской Федерации, Конституционный Суд РФ в Определении от 19 октября 2010 г. N 1286-О-О указал, что «часть вторая статьи 117 ГПК Российской Федерации, устанавливающая, что адресат, отказавшийся принять судебную повестку или иное судебное извещение, считается извещенным о времени и месте судебного разбирательства или совершения отдельного процессуального действия, направлена на пресечение злоупотреблений со стороны участников процесса принадлежащими им процессуальными правами, а потому сама по себе не может рассматриваться как нарушающая права заявительницы, перечисленные в жалобе» .
———————————
Определение Конституционного Суда РФ от 19 октября 2010 г. N 1286-О-О.

Статья 117 ГПК РФ. Последствия отказа от принятия судебной повестки или иного судебного извещения

Новая редакция Ст. 117 ГПК РФ

1. При отказе адресата принять судебную повестку или иное судебное извещение лицо, доставляющее или вручающее их, делает соответствующую отметку на судебной повестке или ином судебном извещении, которые возвращаются в суд.

2. Адресат, отказавшийся принять судебную повестку или иное судебное извещение, считается извещенным о времени и месте судебного разбирательства или совершения отдельного процессуального действия.

Комментарий к Статье 117 ГПК РФ

1. Судебная повестка с отметкой, предусмотренной ч. 1 ст. 117 ГПК РФ, должна прилагаться к материалам дела и подтверждать факт попытки надлежащего уведомления лица о времени и месте судебного заседания.

Соответствующая отметка должна быть сделана незаинтересованным лицом, в противном случае адресат в дальнейшем может оспаривать факт вручения повестки, ссылаясь на недобросовестность заинтересованного в исходе дела лица, которому судом было поручено вручение повестки.

2. Адресат, отказавшийся принять судебную повестку, иное судебное извещение, считается извещенным о времени и месте судебного разбирательства или совершении процессуального действия. Отказ адресата принять судебную повестку влечет последствия, предусмотренные ст. 167, 168, 354 ГПК.

Лицо, доставляющее или вручающее адресату повестку (судебное извещение), должно сделать соответствующую отметку на судебной повестке или извещении, которые возвращаются в суд. ГПК РФ упростил, по сравнению с положениями ГПК РФ РСФСР 1964 г., правила вручения повестки при отсутствии извещаемого лица по месту его жительства или его отказа от принятия повестки, иного судебного извещения. Данные обстоятельства не требуют по действующему процессуальному закону удостоверения жилищно-эксплуатационной организацией, органом местного самоуправления или администрацией по месту работы адресата.

Применение правил ст. 117 ГПК РФ не зависит от причин отказа адресата принять повестку или иное судебное извещение. Вместе с тем нельзя считать доказательством надлежащего извещения адресата зафиксированный в повестке или ином извещении отказ члена семьи, совместно проживающего с адресатом, принять повестку (извещение) в период временного отсутствия адресата в месте жительства.

В связи с существенным нарушением требований процессуальных норм, регулирующих процесс извещения лиц, участвующих в деле, в одном из постановлений президиума Саратовского областного суда было указано следующее. Согласно ст. 155 ГПК РФ разбирательство гражданского дела происходит в судебном заседании с обязательным извещением лиц, участвующих в деле, о времени и месте заседания. Надлежащее извещение лиц, участвующих в деле, и их вызов в суд производятся в порядке, предусмотренном положениями гл. 10 ГПК. Согласно ч. 1 ст. 116 ГПК РФ судебная повестка, адресованная гражданину, вручается ему лично под расписку на подлежащем возврату в суд корешке повестки. Как видно из содержания расписки к уведомлению о получении повестки, последняя была вручена 25 марта юристу МУП ЖКХ Н-ского района. Данных о передаче повестки ответчику — Ш. либо доказательств иного способа его извещения о назначенном и состоявшемся 28.03.2008 судебном заседании в материалах дела не имеется, как нет в нем и данных о вручении ответчику копии искового заявления, на что Ш. указывает в надзорной жалобе. Из содержания искового заявления Т. не видно, что оно подавалось истцом в суд с копией для ответчика, как того требует ст. 132 ГПК. Нет в деле и доказательств того, что копия искового заявления была вручена или направлена ответчику — Ш., как того требует ч. 2 ст. 150 ГПК РФ, что лишило ответчика возможности отстаивать свои права в условиях состязательного процесса (п. 3 ст. 123 Конституции, ч. 1 ст. 12 ГПК РФ). При изложенных обстоятельствах постановленное мировым судьей решение, в силу положений п. 2 ч. 2 ст. 364 и ст. 387 ГПК РФ, нельзя признать законным.

Другой комментарий к Ст. 117 Гражданского процессуального кодекса Российской Федерации

Согласно комментируемой статье отказ адресата, т.е. лица, которому направлена повестка (в том числе должностного лица организации), от получения повестки не влечет отложения судебного заседания ввиду его неявки.

Если лицо, которому направлены судебная повестка, иное судебное извещение, отказывается их принять, то лицо, вручающее эту повестку, делает на повестке (или ином извещении) соответствующую отметку и направляет повестку обратно в суд. При этом адресат считается надлежащим образом извещенным о месте и времени судебного разбирательства, поэтому в данном случае судебное решение не может быть отменено по мотиву неизвещения лица, участвующего в деле, о месте и времени судебного разбирательства.

Суд в зависимости от обстоятельств конкретного дела, а также мнения явившейся стороны может:

— рассмотреть дело в отсутствие неявившегося лица (ст. ст. 167, 168 ГПК);

— оставить заявление без рассмотрения (ст. 222 ГПК);

— вынести заочное решение (ст. 233 ГПК);

— отложить судебное разбирательство (ст. 169 ГПК).

Стаття 117. Оформлення наказу господарського суду, виправлення помилки в ньому та визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

1. Наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України “Про виконавче провадження”.

2. Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

3. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

4. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

5. Ухвала господарського суду за результатами розгляду заяви надсилається стягувачеві і боржнику у п’ятиденний строк з дня її винесення. Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

( 2056-14 ) від 19.10.2000, N 2539-III ( 2539-14 ) від

21.06.2001; в редакції Закону N 3538-IV ( 3538-15 ) від

( Статтю 118 виключено на підставі Закону N 2056-III

В ст 117 гпк

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого — судді Малетича М.М.,

суддів: Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛеСтар” на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. у справі №13/178-10 господарського суду Сумської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Велетень” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛеСтар”, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС” про визнання договору недійсним,

за участю представників:

Позивача: Лисенко С.В., дов. б/н від 02.04.2011р.,

Відповідача 1: Євсєєв В.В., дов. б/н від 01.04.2010р.,

Відповідача 2: не з’явився.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Велетень” (далі –ТОВ “Велетень”, Позивач) звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛеСтар” (далі –ТОВ “ЛеСтар”, Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС” (далі –ТОВ “ЮВС”, Відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.11.2007р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.02.2011р. у позові відмовлено та стягнуто з ТОВ “Велетень” на користь ТОВ “ЛеСтар” 10 тис. грн. витрат на послуги адвоката.

На виконання вказаного судового рішення, 09.03.2011р. господарським судом Сумської області було видано відповідний наказ № 13/178-10.

В наступному, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011р. рішення господарського суду Сумської області від 17.02.2011р. було скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено, а судові витрати по справі стягнуто на користь ТОВ “Велетень” з ТОВ “ЛеСтар”.

У липні 2011 року Позивач звернувся до господарського суду із заявою, в порядку ст. 117 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), про визнання наказу № 13/178-10 від 09.03.2011р. таким, що не підлягає виконанню та, водночас, просив стягнути з ТОВ “ЛеСтар” на користь ТОВ “Велетень” безпідставно одержану суму коштів у розмірі 10 тис. грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.07.2011р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р., заяву Позивача задоволено частково: визнано наказ господарського суду Сумської області від 09.03.2011р. № 13/178-10 про стягнення з ТОВ “Велетень” на користь ТОВ “ЛеСтар” 10 тис. грн. витрат на послуги адвоката, таким, що не підлягає виконанню. В іншій частині, у задоволенні заяви відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, Відповідач 1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права і, зокрема, ст.ст. 44, 117 ГПК України, просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

При цьому, частинами 1, 2 ст. 117 ГПК України встановлено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України “Про виконавче провадження”. Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Також, ст. 122 ГПК України передбачає, зокрема, що у разі, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувана за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

В даному випадку, як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись із заявою про визнання наказу № 13/178-10 від 09.03.2011р. таким, що не підлягає виконанню та про стягнення з Відповідача безпідставно одержаної суми коштів у розмірі 10 тис. грн., Позивач, з посиланням на ст. 117 ГПК України, вказував на те, що рішення господарського суду Сумської області від 17.02.2011р., на виконання якого і було видано зазначений наказ № 13/178-10, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011р. у даній справі було скасовано, а позовні вимоги, задоволено.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що ТОВ “Велетень”, звертаючись до суду першої інстанції, в порядку ст. 117 ГПК України, із заявою про визнання наказу № 13/178-10 від 09.03.2011р. таким, що не підлягає виконанню, не обґрунтував належним чином, та не зазначив у своїй заяві про повернення коштів, стягнутих за скасованим судовим рішенням, з посиланням на ст. 122 ГПК України, про видачу йому судом відповідного наказу, дійшов висновку про правомірність рішення суду першої інстанції про задоволення заяви Позивача, в частині вимог про визнання наказу місцевого господарського суду № 13/178-10 від 09.03.2011р. таким, що не підлягає виконанню і, водночас, про відмову в задоволенні іншої частини цієї заяви.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 –111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛеСтар” залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. у справі №13/178-10 –без змін.

Статья 117. Последствия отказа от принятия судебной повестки или иного судебного извещения

1. При отказе адресата принять судебную повестку или иное судебное извещение лицо, доставляющее или вручающее их, делает соответствующую отметку на судебной повестке или ином судебном извещении, которые возвращаются в суд.

2. Адресат, отказавшийся принять судебную повестку или иное судебное извещение, считается извещенным о времени и месте судебного разбирательства или совершения отдельного процессуального действия.

Комментарий к статье 117 Гражданского Процессуального Кодекса РФ

Согласно комментируемой статье отказ адресата, т.е. лица, которому направлена повестка (в том числе должностного лица организации), от получения повестки не влечет отложения судебного заседания ввиду его неявки.

Если лицо, которому направлены судебная повестка, иное судебное извещение, отказывается их принять, то лицо, вручающее эту повестку, делает на повестке (или ином извещении) соответствующую отметку и направляет повестку обратно в суд. При этом адресат считается надлежащим образом извещенным о месте и времени судебного разбирательства, поэтому в данном случае судебное решение не может быть отменено по мотиву неизвещения лица, участвующего в деле, о месте и времени судебного разбирательства.

Суд в зависимости от обстоятельств конкретного дела, а также мнения явившейся стороны может:
— рассмотреть дело в отсутствие неявившегося лица (ст. ст. 167, 168 ГПК РФ);
— оставить заявление без рассмотрения (ст. 222 ГПК РФ);
— вынести заочное решение (ст. 233 ГПК РФ);
— отложить судебное разбирательство (ст. 169 ГПК РФ).

Смотрите еще:

  • Узнать очередь на жилье брест московский район Узнать очередь на жилье брест московский район Ноябрьское известие о пересмотре старых правил постановки на учет нуждающихся в улучшении жилищных условий заставило жителей Бреста вспомнить […]
  • Штраф 141 коап рф Вопрос по ст. 14.1 КоАП РФ. Повторное нарушение В статье по ст. 14.1 КоАП РФ. есть пункт 1, по нему есть вопрос. 1. Осуществление предпринимательской деятельности без государственной […]
  • Уголовный кодекс статья 116 ч1 Уголовный кодекс Украины (УК Украины) с комментариями к статьям ГОРЯЧАЯ ЛИНИЯ БЕСПЛАТНОЙ ЮРИДИЧЕСКОЙ КОНСУЛЬТАЦИИ (495) 662-98-20: 441 Стаття 116. Умисне вбивство, совершенное в состоянии […]
  • Что означает надлежащее уведомление Надлежащее извещение 1) если к началу судебного заседания суд располагает сведениями о получении адресатом уведомляющей корреспонденции; 2) если после получения уведомляющей […]
  • Фз 117 статья Статья 10. Возникновение права на использование накоплений, учтенных на именном накопительном счете участника Информация об изменениях: Федеральным законом от 4 декабря 2007 г. N 324-ФЗ в […]
  • Что такое дорожная разметка пдд § 34. Дорожная разметка Дорожная разметка соответствует «Конвенции о дорожных знаках и сигналах» 1968 года, а также «Протоколу о разметке дорог» 1973 года. Все требования изложены в ДСТУ […]
Закладка Постоянная ссылка.

Обсуждение закрыто.